Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понавалювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понавалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понава́лювати, люю, єш, гл. Навалить (во множествѣ).