Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понапухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понапухати
Берлін: Українське слово, 1924

Понапуха́ти, ха́ємо, єте, гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.