Словарь української мови (1924)/поручатися
Зовнішній вигляд
◀ поручати | Словарь української мови П поручатися |
поручник ▶ |
|
Поруча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. поручи́тися, чу́ся, чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.