Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порізно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порізно
Берлін: Українське слово, 1924

По́різно нар. Отдѣльно, врозь. НВолын. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. I. 25.