Словарь української мови (1924)/посвистач

by Борис Грінченко

◀ посвистати

Словарь української мови Борис Грінченко П посвистач

посвідувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посви́стач, ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы. ЗОЮР. I. 173, 176, 177.