Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посвистач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посвистач
Берлін: Українське слово, 1924

Посви́стач, ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы. ЗОЮР. I. 173, 176, 177.