Словарь української мови (1924)/посісти

by Борис Грінченко

◀ посіркувати

Словарь української мови Борис Грінченко П посісти

посіткий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посі́сти, ся́ду, деш, гл. 1) = I Посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. I. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) См. II Посідати.