Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потломити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потломити
Берлін: Українське слово, 1924

Потломи́ти, млю́, ми́ш, гл. = Потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.