Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потупотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потупотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Потупоті́ти, чу́, чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.