Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потурити
Берлін: Українське слово, 1924

Потури́ти, рю́, ри́ш, гл. = Потурлити. Ном. № 12822.