Словарь української мови (1924)/потурлити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ потуркотіти Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потурлити 		потурляти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Потурли́ти, лю́, ли́ш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок. Грин. II. 276.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/потурлити&oldid=529497