Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потуркотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потуркотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Потуркоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Потуркотати.