Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/потуркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
потуркати
Берлін: Українське слово, 1924

Поту́ркати, каю, єш, гл. 1) Поворковать. 2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.