Словарь української мови (1924)/почурукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почурукати
Берлін: Українське слово, 1924

Почуру́кати, каю, єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.