Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пошматувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пошматувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пошматува́ти, ту́ю, єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Рудч. Ск. II. 147. Собака… за запаску і пошматувала. Г. Барв. 91.