Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/примістка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примістка
Берлін: Українське слово, 1924

При́містка, ки, ж. 1) Ступенька въ за́пічку для восхожденія на печь. Вас. 194. 2) Подмостки; временный столъ, скамья. Я старцям сім кіп самими копійками роздав, ба й вони, пообідавши на дворі на примістках, рахувались росходиться. ЗОЮР. II. 287. 3) = Примостка.