Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приміта

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ примістка Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приміта 		примітати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Примі́та, ти, ж. = Прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/приміта&oldid=531657