Словарь української мови (1924)/причтовий

by Борис Грінченко

◀ причта

Словарь української мови Борис Грінченко П причтовий

причуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Причтовий, а, е. Причиной котораго было какое либо происшествіе, случай. См. Причта. Чи ти, (пропаснице), погадана, чи ти наслана, чи ти наспана, чи ти наїдена, чи напита, чи ти місцьова, чи ти причтова, чи ти призірна?… Чуб. I. 119.