Словарь української мови (1924)/провідувати
| ◀ провідничка | Словарь української мови П провідувати |
провіз ▶ |
|
Прові́дувати, дую, єш, сов. в. прові́дати, даю, єш, гл. = Відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв.