Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просатарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просатарь
Берлін: Українське слово, 1924

Просатарь, ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458. См. Прохатарь.