Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просвітити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просвітити
Берлін: Українське слово, 1924

Просвіти́ти, ся. См. Просвічати, ся.