Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прочинити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прочинити
Берлін: Українське слово, 1924

Прочини́ти, ся. См. Прочиняти, ся.