Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прямуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прямуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Прямува́тися, му́юся, єшся, гл. Направляться. О. 1862. II. 30. До пекла напростець прямуйся. Котл. Ен. II. 38.