Словарь української мови (1924)/пупчик
| ◀ пупорізна баба | Словарь української мови П пупчик |
пуп'янок ▶ |
|
Пу́пчик, ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. I. 48.
| ◀ пупорізна баба | Словарь української мови Борис Грінченко П пупчик |
пуп'янок ▶ |
|
Словарь української мови — П
пупчик
Борис Грінченко
1924
Пу́пчик, ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. I. 48.