Словарь української мови (1924)/підживитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підживитися
Берлін: Українське слово, 1924

Підживи́тися, ва́юся, єшся, сов. в. піджи́тися, ву́ся, ве́шся, гл. = Підживати, піджити 2. Після пожежі трохи піджився.