Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/піджога

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піджога
Берлін: Українське слово, 1924

Піджо́га, ги, ж. 1) = Підпал. Без піджоги і вогонь не горить. Ном. № 3298. 2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Рк. Левиц. Товаришки потішають та піджоги дають. Св. Л. 94.