Словарь української мови (1924)/підцупити
| ◀ підцобрити | Словарь української мови П підцупити |
підцьковувати ▶ |
|
Підцу́пити, плю, пиш, гл. 1) Подтянуть, подтащить. 2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. I. 29.
| ◀ підцобрити | Словарь української мови Борис Грінченко П підцупити |
підцьковувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підцупити
Борис Грінченко
1924
Підцу́пити, плю, пиш, гл. 1) Подтянуть, подтащить. 2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. I. 29.