Словарь української мови (1924)/реміняка
Зовнішній вигляд
◀ ремінь | Словарь української мови Р реміняка |
ремісник ▶ |
|
Реміня́ка, ки, ж. Ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство. Ном. № 830.