Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рихтино

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рихтино
Берлін: Українське слово, 1924

Ри́хтино, нар. Именно, навѣрное. Та се рихтино він зробив. Брацл. у.