Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розбалакатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбалакатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розбала́катися, каюся, єшся, гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались. Левиц. I. 446.