Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розвідати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розвідати
Берлін: Українське слово, 1924

Розві́дати, ся. См. Розвідувати, ся.