Словарь української мови (1924)/розломлюватися
| ◀ розломлювати | Словарь української мови Р розломлюватися |
розлук ▶ |
|
Розло́млюватися, лююся, єшся, сов. в. розломи́тися, млю́ся, мишся, гл. Разламываться, разломиться.
| ◀ розломлювати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розломлюватися |
розлук ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розломлюватися
Борис Грінченко
1924
Розло́млюватися, лююся, єшся, сов. в. розломи́тися, млю́ся, мишся, гл. Разламываться, разломиться.