Словарь української мови (1924)/розлук
| ◀ розломлюватися | Словарь української мови Р розлук |
розлука ▶ |
|
Розлу́к, ку, м. Раздѣленіе. На розлу́к повіда́ти — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
| ◀ розломлюватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розлук |
розлука ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розлук
Борис Грінченко
1924
Розлу́к, ку, м. Раздѣленіе. На розлу́к повіда́ти — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.