Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розлучниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розлучниця
Берлін: Українське слово, 1924

Розлу́чниця, ці, ж. Разлучительница. Мати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.