Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розлюбити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розлучниця Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розлюбити 		розлюбитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розлюби́ти, блю́, биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розлюбити&oldid=485156