Словарь української мови (1924)/розлюбитися
Зовнішній вигляд
◀ розлюбити | Словарь української мови Р розлюбитися |
розлютувати ▶ |
|
Розлюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.