Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розлюбитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розлюбитися
Берлін: Українське слово, 1924

Розлюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.