Словарь української мови (1924)/розлютувати

by Борис Грінченко

◀ розлюбитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розлютувати

розлютуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розлютува́ти, ту́ю, єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. М. Пр. 36.