Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розлютувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розлютувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розлютува́ти, ту́ю, єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. М. Пр. 36.