Словарь української мови (1924)/розсвітитися
Зовнішній вигляд
◀ розсвітити | Словарь української мови Р розсвітитися |
розсердити ▶ |
|
Розсвіти́тися, чу́ся, тишся, гл. Разгорѣться. Тільки що розсвітились (зірочки), та й то не зовсім ясно, а наче крізь серпанок. Кв. I. 28.