Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розігнати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розігнати
Берлін: Українське слово, 1924

Розігна́ти, ся. См. Розганяти, ся.