Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розігнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розігнути
Берлін: Українське слово, 1924

Розігну́ти, ся. См. Розгинати, ся.