Словарь української мови (1924)/ропутіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ роптати Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ропутіти 		ропуха ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ропуті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міус. окр.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/ропутіти&oldid=486243