Словарь української мови (1924)/ручник
| ◀ ручний | Словарь української мови Р ручник |
ручниця ▶ |
|
Ручни́к, ка́, м. 1) = Рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. I. 161, 162.
| ◀ ручний | Словарь української мови Борис Грінченко Р ручник |
ручниця ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ручник
Борис Грінченко
1924
Ручни́к, ка́, м. 1) = Рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. I. 161, 162.