Словарь української мови (1924)/ручниця
| ◀ ручник | Словарь української мови Р ручниця |
ручно ▶ |
|
Ручни́ця, ці, ж. 1) = Рушниця. 2) Каждый изъ двухъ концевъ пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять. Шух. I. 175.
| ◀ ручник | Словарь української мови Борис Грінченко Р ручниця |
ручно ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ручниця
Борис Грінченко
1924
Ручни́ця, ці, ж. 1) = Рушниця. 2) Каждый изъ двухъ концевъ пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять. Шух. I. 175.