Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/споружити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
споружити
Берлін: Українське слово, 1924

Споружи́ти, жу́, жиш, гл. = Спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.