Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спустувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спустувати
Берлін: Українське слово, 1924

Спустува́ти, ту́ю, єш, гл. = Спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.