Словарь української мови (1924)/струпуватий
| ◀ струплястий | Словарь української мови С струпуватий |
струпувато ▶ |
|
Струпува́тий, а, е. 1) = Струпкий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.
| ◀ струплястий | Словарь української мови Борис Грінченко С струпуватий |
струпувато ▶ |
|
Словарь української мови — С
струпуватий
Борис Грінченко
1924
Струпува́тий, а, е. 1) = Струпкий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у.