Словарь української мови (1924)/струпувато

by Борис Грінченко

◀ струпуватий

Словарь української мови Борис Грінченко С струпувато

струс ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Струпува́то, нар. = Струпко. Воно як би замерзло все да не струпувато, до було б слизько.