Словарь української мови (1924)/стійло

by Борис Грінченко

◀ стійка

Словарь української мови Борис Грінченко С стійло

стійний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сті́йло, ла, с. = Стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.