Словарь української мови (1924)/тимпанник

by Борис Грінченко

◀ тим

Словарь української мови Борис Грінченко Т тимпанник

тимуль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тимпа́нник, ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами.... Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.