Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/туркатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
туркатий
Берлін: Українське слово, 1924

Турка́тий, а, е. — віл. = Турко. Мнж. 193.