Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/умовний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
умовний
Берлін: Українське слово, 1924

Умо́вний, а, е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.